До відзначення державних свят – Дня Державного Прапора України і 26-ї річниці незалежності України

День Державного Прапора України 23 серпня  2017 року, мешканці селища Нового відзначили підняттям Державного прапора о 09.30  під звучання Державного Гімну України.

Запрошені родини загиблих учасників АТО разом  з  місцевим керівництвом відправляться на селищний цвинтар, покласти квіти до могили учасника АТО.

З історії Української державної символіки

Кожна держава світу має свою систему знаків і символів які відображають її історію та основні принципи, до яких прагне народ, що її населяє. Таку систему офіційних знаків (зображень, предметів), звукових виражень, що в короткій формі втілюють одну чи кілька ідей політичного, національного, історичного характеру та символізують суверенітет держави, прийнято називати державною символікою. Її головними складовими є прапор, герб і гімн країни, зазвичай вона закріплюються в Конституції – спеціальному законодавчому акті країни.

Так, згідно зі статтею 20 Конституції України державними символами нашої держави є Державний Прапор України, Державний Герб України і Державний Гімн України.

Українська державна символіка формувалася протягом тисячоліть і належить до найбагатших та найзмістовніших символічних систем людства.

З найдавніших часів символ «Тризуб» шанується як магічний знак, оберіг роду. Це зображення археологи зустрічали у багатьох пам’ятках культури, датованих першими століттями нашої ери. Відомий серед народів Сходу і Середземномор’я з найдавніших часів, з’являється на українських землях з II століття нашої ери. Існує понад 30 версій, які пояснюють походження та інтерпретують значення тризуба. Усі їх можна зібрати в шість головних груп, що об’єднують однорідні гіпотези: символ державної влади (верхня частина скіпетра або корони); церковна християнська емблема (Трійця, голуб святого Духа); військова емблема (франціска – спис з подвійною сокирою, якір, лук зі стрілою, шолом, сокира, спис з тризубчастими вістрями); геральдично-нумізматична фігура (норманський крук чи сокіл); монограма (сплетіння кількох початкових літер у вигляді вензеля для позначення імені, слова або вислову в даному випадку схематичне зображення слова воля – символу влади над трьома світами (небесним, земним, підземним), літери «Ш», яка означала цифру 3, як поєднання минулого, сучасного та майбутнього); геометричний орнамент (стилізована квітка (трисвічник), колос).

Дослідження сучасних істориків свідчать, що вперше синьо-жовті кольори згадуються близько 1410 року на корогвах Галицько-Волинського князівства, на них на синьому полі був зображений золотий лев. Запорозькі козаки використовували жовто-блакитний прапор в мирний час, на відміну від бойового стяга малинового кольору. Сині і жовті кольори містилися і в гербах українських земель, міст і старшинських родів. У 1848 році у Львові на ратуші було піднято жовто-блакитний прапор у вигляді двох горизонтальних смуг. Ця ідея була підхоплена різними просвітницькими організаціями, починається широке використання жовто-блакитного прапора на різних масових заходах, зокрема під час відзначення 50-річчя з дня смерті Т.Г.Шевченка у 1911p. та 100-річчя з дня його народження у 1914р. тощо.

Під такими прапорами воювали на полях Першої світової війни січові стрільці, під ними формувалися й перші українські національні військові з’єднання. У березні 1918 року Центральна Рада затвердила державний герб і державний прапор УНР. За часів національно-визвольної боротьби за незалежність України 1930-х – 1950-х рр. з радянським та нацистським режимами політичні збройні формування ОУН використовували синьо-жовтий прапор, а УПА – червоно-чорний, та всіх об’єднував тризуб.

З набуттям Україною Незалежності в 1991 році синьо-жовті кольори прапора і символ тризуб повернулися на своє чільне місце геральдичної мапи України.

 

Залишити відповідь

Ваша e-mail адреса не оприлюднюватиметься. Обов’язкові поля позначені *